The Human Body: Its Structure and Operation [Isaac Asimov] - Будова та функції людського тіла [Айзек Азімов] - 1963 (науково-популярна книга)


Аудіокнига
Мова: російська
Російська назва: "Популярная анатомия. Строение и функции человеческого тела"
Переклад: О. Сідорова
Начитка: Іріна Єрісанова

Щось наразі не щастить мені з аудіонаукпопом.

Є така штука як десяткова класифікація Дьюі - система класифікації книжок у бібліотеках за темами. Вона містить 10 категорій: філософія, техніка, мова, географія і тд. То Азімов видав книги у 9 з цих 10 категорій.

Ну тобто про геній Азімова ніхто не сперечається. І цією книжкою він його в черговий раз довів: я точно не знаю, але підозрюю, що далеко не кожен випускник медичного може описати людське тіло у таких деталях, додаючи інформацію про те, що всі ці назви означають грецькою, латиною і мовою ескімосів.

І це страшенно круто, але проблема в тому, що мені це не цікаво. Я сподівався на якусь таку інфу, від якої я буду казати "ну ні фіга собі!" і розказувати її на кухні дівчатам під час обіду. Натомість я слухав, як грецькою називається кожен хребець і кожна кісточка в черепі, а така інформація не подобається ні мені, ні дівчатам на обіді.

Мені, власне кажучи, складно зрозуміти, для якої авдиторії ця книжка була написана. Очевидно, що для студентів-медиків вона запримітивна (хоча я в цьому й не впевнений), а для простих смертних просто занадто детальна і трохи замало цікава.

Я послухав розділ про еволюцію, половину розділу про скелет, переклікав ще трохи, та й на тому закінчив.

Між іншим, Єрісанова, яку в художній літературі я не люблю, до такого цілком навіть пасує.

Сподіваюся, я ще колись натраплю в цій темі на щось таке, що сподобається.

The Leftovers [Damon Lindelof, Tom Perrotta] - Залишені [Деймон Лінделоф, Том Перротта] - 2017, сезон 03 (серіал)


Мова: англійська
IMDB
Wiki

Лінделоф не підвів. Він не повторив своєї помилки з Лостом, і кінець цього серіалу вийшов... Ідеальним? Це сильне слово, я не хочу його вживати, але краще мені підібрати зараз важко.

Кожну серію третього сезону я легко можу назвати витвором телевізійного мистецтва. Це було дуже, дуже добре - від перших кадрів першої серії до останніх останньої, від сліз жінки, що злізала з даху, до усмішки сивої і не дуже гарної, але все ще такої особливої Нори.

Австралія! Лінделоф мусить бути в неї закоханим.

Останні дві серії, звісно ж, вершина, але я би хотів особливо відзначити третю, де Кевін Ґарві-старший тусується на цьому кенгурушному континенті. Кожен кадр цієї серії - топ. Кожен. А коли мужик розказав про питання з близнюками і підпалив себе - я просто розлився по підлозі тоненькою плівкою.

А далі... Як можна зробити так, що в тебе сильніше б'ється серце, коли якась жінка не встигає на автобус? Неймовірно просто.

Розмова Мета з богом... Як же це було круто.

І скільки символізму в цьому серіалі! Я, звісно ж, не усвідомив його, думаю, процентів на 80. Але про цю абсолютно чарівну з усіх боків останню сцену думаю так: козлик - це цап-відбувайло, яким свідомо зробила себе Нора, і остаточно довела це, одягнувши намисто, що символізувало всі гріхи нашого світу. І вона лізла за тим намистом до козлика на високу гору - лізла, не зважаючи ні на що. Це була її Голгофа? Це була алюзія на іншу історію двотисячорічної давнини? Ймовірно. І тоді власне Нора була месією насправді, а Кевін так... Помічником. І козлик просто виходить з кадру - після того, як ми побачили чарівну Норину усмішку. Вона більше не хоче бути цапком. Вона відробила своє. Вона відпустила. І тоді до неї повертаються голуби зі звісточками.

Лінделоф: "Я на 100% знаю, чи правдива фінальна історія Нори".

Це серіал про віру. Вірити чи ні? Мабуть, ні... Але це не має великого значення, як би банально то не звучало. Нора не обов'язково мала пережити цю історію в реалі. Достатньо, що вона пережила її в своєму серці, і таким чином отримала своє відпущення. А тоді її знайшов Кевін.

І як же це круто з боку Кевіна - зробити вигляд, що нічого не було! Якось так романтично і гарно.

Нора! Персонаж, глибина якого пронизує всі серії від початку до кінця, і Кері Кун змогла бути Норою на всі сто. Деймон Лінделоф: "У Кері є неймовірна кількість розуму і глибини, і вона завжди транслювала це в Нору під час зйомок". Кожен із трьох сезонів закінчувався її словами. У першому вона тримає на руках дитинку і каже: "Дивіться, що я знайшла!" У другому - зустрічає Кевіна словами: "Ти вдома". А в третьому каже: "Я тут" - і усміхається до Кевіна.

Круто, що в останній серії розповілося про долю КОЖНОГО персонажа.

А як круто Кевін роздовбав атомними ракетами тамту реальність! FUCK YOU, PATTI!

Ще я не міг не звернути увагу на те, що душ у готельному номері для Нори перекликається з найкращим, що я бачив на екрані - останньою серією першого сезону Твін Піска і душем для Ліланда Палмера. Цікаво, чи Лінделоф про це колись думав.

Якщо зараз глянути на всі три сезони, то перший - зовсім інакший. Ймовірно, це пов'язано з тим, що він знятий за романом, а далі - вже чистий сценарій для серіалу. Ну і задоволення він, звісно, приніс менше від 2-го і 3-го, але вони без нього були би ні про що.

А скільки ж у цьому серіалі всяких класних штучок! Ось із Редіта: якийсь чувак пропонує Кевіну-старшому можливість поговорити з богом, і він в кінці кінців розмовляє з Кевіном-міжнародним кілером, але не пам'ятає про це, бо був обдовбаний в гімно.

І ще один коментар, з яким я дуже погоджуюся, на це раз з IMDB: "Я, безперечно, не розумію що і чому відбувається, але дивитися це все ще приносить неймовірне задоволення, і це, мабуть, те, що для мене важливо: я змирився з тим, що мені не обов'язково розуміти все, особливо - в цьому серіалі".

Серцем цього твору мистецтва була історія любові?

Я сподіваюся, що в Лінделофа ще багато попереду.

Я дуже щасливий, що подивився цей серіал.

Мені здається, що ці останні кадри з козливом і пташками могли бути найкращими кадрами, які я бачив.

Brooklyn Nine-Nine [Dan Goor, Michael Schur] - Бруклін 9-9 [Ден Ґур, Майкл Шур] - 2013 - 2021 (серіал)


Мова: англійська
IMDB
Wiki

Я не думав, що сіткоми бувають такими поганими.

У цього серіалу високий рейтинг, я давно не дивився сіткомів і вирішив знайти щось смішне для відпочинку. Не знайшов.

Мені здається, це навіть постаратися треба, щоби було настільки тупо.

Тіп вилазить з намету в піжамі і це типу смішно? Інший тіп розстрілює манекен у магазині і це смішно?

Тіпіха якось огидно танцює без жодної на те причини, а мене крінджить.

Шеф - чорний гей зі зовнішністю військового в відставці. Мабуть, це теж має бути десь смішно, але це так по-дебільному.

Персонажі не викликають жодної симпатії, взагалі ні один.

Майкл Шур був одним із творців шедеврального (може, за винятком пізніх сезонів) американського "Офісу", і як він міг зробити таке - не ясно. Актори теж ніякі, головний - особливо, він намагається бути смішним, і в нього дуже погано виходить.

Під час четвертої серії я зловив себе на тому, що згадую, як Едді дивився на сплячого Чендлера, і ржу з того. Це був єдиний раз, коли я посміхнувся протягом цього епізоду. Після нього дружина запитала: "Ти хочеш дивитися ще?" Я сказав, що ні.

Ймовірно, колись будуть кращі серії. Але я про це вже не дізнаюся. В кінці кінців, серіали повинні якось підсаджувати тебе на гачок не з третього сезону.

Жахлива туфта.

Peter Pan [Clyde Geronimi, Wilfred Jackson, Hamilton Luske] - Пітер Пен [Клайд Джеронімі, Вілфред Джексон, Гемілтон Ласк] - 1953 (мультфільм)


Мова: українська
Дубляж: Le Doyen Studio
IMDB
Wiki

Дивимося класику з моїми 2-річними хлопцями далі.

Мені здається, всі чули про Пітера Пена, але ніхто не знає, хто це. Я теж не знав. Виявляється, вперше цей персонаж з'явився в 1902 році в романі Джеймса Баррі "Маленька біла пташка" і вважається символом дитинства: він не дорослішає.

Це далеко не найкращий діснеївський мультфільм. У ньому забагато всяких нецікавих бійок і рейваху, біганини, плутанини і всякого такого, за що я терпіти не можу, наприклад, "Суперсімейку": всі кудись біжать і щось верещать. Але є багато і прекрасних моментів, зокрема - песик і крокодил, який з'їв годинник і тепер, бідолашний, цокає. І, як завжди, музика.

Цікаво, що самому Волту Діснею теж не дуже сподобався цей мультфільм: Пітер Пен здався йому холодним і несимпатичним (я погоджуюся на 100%), але знавці оригіналу заперечували і говорили, що оригінальним автором Пітер був задуманий саме таким.

Пригадую, як у дитинстві мама показувала мені діафільм про Пітера Пена - здається, він був зроблений саме за цим мультфільмом. Треба обов'язково пошукати і показати дітям. До речі, важко сказати, чи вони розуміли хоча би щось, чи просто дивилися на картинку. Я пробував їм допомагати.

Ну і так, за червоних індіанців і сексуальних білих русалок авторів зараз би розірвали, розіп'яли і спалили.

Треба пам'ятати: у момент, коли ми перестаємо бути дітьми хоч трохи, ми перестаємо бути цікавими людьми.