Паразити [Пон Чжун Хо] - 2019 (фільм)


Мова: українська
Закадровий переклад
IMDB
Wiki

Це мав бути дуже, дуже крутий фільм із трьох причин: Пон Чжун Хо - це режисер "Спогадів про вбивство", одного з найкращих фільмів, що я бачив; не кожен неамериканський фільм виграє Оскар за найкращу картину; хайп був просто аномальний.

Мав, та не став.

Першу половину я дивився і думав: це крутий корейський фільм чи тупа французька комедія? А друга мені більше здалася подібною на дешевий трешачковий хорор. І в усе це вплутана якась соціальна філософія і романтика стосунків сина та батька. Тільки нічого з цього для мене не спрацювало. Бо - кетчуп на салфетці і засмучена морда алкаша, що примусили господиню звільнити працівницю? Ну серйозно? Всі ці ховання під столом? Це в кінці кінців комедія чи фільм з претензією на серйозність і глибину? І - ні, в даному випадку поєднати це не виходить.

Цілком можливо, що я просто затупий для геніальності цього фільму і його глибини. Що треба розуміти абсурдність деяких моментів, що режисер додав її спеціально. Усвідомлюю, що фанати "Механічного апельсина" (чомусь саме він мені згадувався під час чергової сцени, якої не могло бути в реальному житті) дивляться на мене звисока. Що ж, я на них теж.

Соціальний аспект фільму нецікавий і передбачуваний. Так, бідним бути фігово, бідних шкода. А багатим бути класно. Чи могли ті бідняки щось робити, щоб бути трохи багатшими? Я не знаю... Але так виглядало, що про це сказано мало не прямою мовою. Ні, вони не могли мати такий будинок. Але вони могли вкласти трохи праці, щоби жити трохи краще.

Філософсько-романтичні розмови сина та батька просто ні в тин ні в ворота. Мабуть, їх має бути шкода, але ні. Навіть уся моя емпатія, що часто заважає мені в житті, не дає відчути до них симпатії.

Так розумію, що покладання каменя в річку - це глибокий символізм. Тільки це було подібніше на якусь насмішку. А може, це й була насмішка? Може, режисер гнав собі цілий фільм? Якщо так - то він заплутав геть усіх.

Можливо, саме соціальна проблематика стала однією з причин для Оскара. Що ж, у США зараз своя повістка дня, це їхні справи. Тільки зі соціальною проблематикою бувають і кращі фільми.

Ну і логічність сюжету... Чому вона впустила тіпіху в дім, вона не могла сказати їй прийти, коли буде господиня? Для чого вони зібралися бухати в тому домі, вони настільки тупі, що не подумали, скільки всього може піти не так? Яку нафіг поліцію вона збиралася викликати в підвалі, якщо після того з величезною долею ймовірності про все дізналися б господарі? Важко було домовитися з побратимами за нещастям? Чи це власне суттєво було - показати, що ця сім'я не має особливої симпатії до собі подібних?

Пишуть, що батько вбив господаря будинку, бо той показував свою зверхність до бідних огидою до запаху вбивці. Але я цього моменту не догнав взагалі. Коли він закривав ніс - я не розумів, чому, думав, може, той чувак у підвалі зігнив весь абощо... Чому за це треба вбивати?

Я не кажу, що це поганий фільм. Але мені здалося, що таких фільмів сотні. Я не побачив у ньому нічого особливого і не дуже радив би комусь його дивитися.

Не вжив у цьому тексті жодного імені. Мені не виходить запам'ятовувати корейські імена. Може, мені не завжди виходить і корейські фільми розуміти?